Як сканувати штрихкод продукту телефоном

Щоб відсканувати штрихкод продукту, відкрий у застосунку сканер штрихкодів, наведи камеру на смужки на упаковці й зачекай секунду чи дві, поки код зчитається автоматично. Далі найважливіше: вибрати порцію, яку ти справді з’їдаєш, а не ту, що вказана на етикетці. У EatSee сканування штрихкодів безкоштовне й не витрачає аналізи ШІ — навіть у безкоштовному акаунті.

Звучить просто — і зазвичай так і є. Але є кілька пасток, через які в щоденнику з’являються зовсім не ті цифри, що відповідають фактичній кількості їжі в мисці. Зараз розберемося.

Як відсканувати штрихкод: покрокова інструкція

1. Відкрий сканер штрихкодів у застосунку.
2. Під час першого використання дозволь доступ до камери — без цього телефон нічого не побачить. Якщо раніше ти відмовився чи відмовилася, дозвіл можна ввімкнути в налаштуваннях телефону.
3. Розмісти код у рамці — приблизно за кільканадцять сантиметрів від об’єктива, щоб його було видно повністю.
4. Зачекай, поки застосунок сам зчитає код — фотографувати не потрібно.
5. Перевір, чи знайшовся потрібний продукт — назву, смак, версію та розмір упаковки.
6. Вибери порцію та збережи.

Якщо скануєш кілька продуктів поспіль, наприклад йогурт, пластівці й молоко на сніданок, це забере менше часу, ніж заварювання чаю.

Код не зчитується? Перевір освітлення й чіткість зображення

Якщо сканер зависає, зазвичай винна одна з цих дрібниць:

• Відблиски — фольга й блискучі упаковки відбивають світло. Нахили продукт або телефон на кілька градусів.
• Кругла пляшка або банка — поверни її так, щоб код був якомога рівніше навпроти камери.
• Надто близько — зблизька камера не зможе сфокусуватися. Відсунь телефон і зачекай трохи.
• Брудний об’єктив — відбиток пальця на камері — класика. Протри об’єктив рукавом, це справді допомагає.
• Зім’ята етикетка — розгладь упаковку пальцем, особливо якщо це чипси чи батончик.
• Надто темно — за слабкого освітлення ввімкни спалах або підійди до вікна.

Що насправді повідомляє штрихкод?

Штрихкод — це лише номер продукту. Калорії в ньому не закодовані: застосунок зчитує номер, шукає його в базі продуктів і вже звідти бере харчову цінність.

Цікавий факт: коди, що починаються з 590, присвоїла польська організація GS1. Але це вказує, де компанія зареєструвала код, а не де виготовили продукт.

Звідси випливає практичний висновок: код веде до конкретного варіанта продукту. Тому після сканування варто перевірити назву — про це трохи згодом.

Найлегше помилитися з порцією

На етикетках вказують значення у 100 г (або 100 мл), а часто ще й для «порції», яку визначив виробник. Проблема в тому, що така порція рідко збігається з тим, що насправді опиняється в мисці.

Наприклад, у гранолі 450 ккал на 100 г. Порція на етикетці — 40 г, але звичайна миска містить радше 70 г.

Різниця — 135 ккал за один сніданок. За тиждень, якщо їсти так щодня, набігає майже 950 ккал — приблизно стільки містить ситний обід.

З напоями так само. Сік із 45 ккал на 100 мл здається нешкідливим, але в пляшці на 500 мл уже бл. 225 ккал. Якщо не знаєш, скільки чогось з’їдаєш або випиваєш, зваж це один раз або скористайся порадами, як оцінити порцію без ваг.

Перевір варіант продукту

В одного виробника на полиці можуть бути кілька майже однакових на вигляд варіантів: звичайний і light, ванільний і шоколадний, маленький і великий стаканчик. До того ж продукти на одній полиці можуть відрізнятися більше, ніж здається: натуральний і грецький йогурти стоять поруч, а в грецькому зазвичай приблизно вдвічі більше калорій.

Тож після сканування перевір, чи збігаються назва й варіант. Якщо ні — відскануй ще раз або додай продукт іншим способом.

Що робити, якщо продукту немає в базі?

База EatSee містить продукти, які продаються в польських магазинах, але іноді трапляються новинки або імпортні продукти. Тоді:

1. Відскануй ще раз — іноді код зчитується з помилкою.
2. Сфотографуй етикетку — ШІ проаналізує таблицю харчової цінності й покаже калорії та макроси.
3. Скажи або напиши одним реченням, що це за продукт і скільки ти з’їдаєш, наприклад: «натуральний йогурт 2%, 150 г».
4. Додай продукт вручну, переписавши дані з таблиці на упаковці.

Вагові продукти: м’ясна нарізка, сири й хліб

На наліпках із м’ясного відділу чи пекарні зазвичай вказані внутрішні коди магазину. У них зашифрована ціна або вага, а не продукт із бази, тому сканер найчастіше їх не розпізнає.

Для таких продуктів найшвидше буде сфотографувати бутерброд або одним реченням сказати, що ти їси, наприклад: «три скибки шинки та дві скибки твердого сиру». Більше про цей спосіб читай у порадах про те, як додати прийом їжі голосом.

Штрихкод чи фото?

Штрихкод найкраще підходить для всього, що ти їси просто з упаковки: йогуртів, батончиків, пластівців, напоїв і готових страв. Дані беруться з етикетки, тож результат навряд чи може бути точнішим.

Фото зручніше для страв із кількох продуктів — обіду на тарілці, бутербродів чи салату. Про те, як ним користуватися, ми розповіли в статті про те, чи працює підрахунок калорій за фото страви. Не потрібно назавжди обирати лише один спосіб — усі записи потрапляють до одного щоденника.

Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря чи дієтолога. Текст підготувала редакція EatSee. Редакційні принципи.